Нещодавно я мала цікавий діалог, що наштовхнуло мене на деякі роздуми. І я вирішила поговорити з вами про стосунки.
Часто коли молоде подружжя входить в шлюб, на весіллі звучать тости. Одною з фраз яку повторюють батьки, хрещені батьки або подружжя з «деяким стажем» є : життя прожити не поле перейти.
Й правда в полі ми маємо дуже широкий кругозір, нам добре видно весь горизонт і ми бачимо свій шлях який на нас чекає, ми з легкістю можемо оцінити всі перешкоди на цьому шляху. А що ж стосовно життя?
Цей шлях проходить не через поле, скоріше можна думати що він проходить по лісовим гірським доріжкам. Де багато поворотів, роздоріжжя, що ведуть в глибини невідомого лісу. Й часто заходячи з одного шляху ми не впевнені куди приведе нас ця доріжка.
Одного разу в дитинстві я заблукала в лісі, чомусь згадалася ця історія, коли мені було років 12, я пам’ятаю до сьогодні те відчуття страху й розгубленості. Мені було важко зорієнтуватися та зрозуміти як вибратися з цього лісу. Я пам’ятаю як мої 12 літні гвинтики в мозку намагалися вирішити, що робити. Пам’ятаю, як вирішила спускатися вниз по горі, в надії, що спущуся до села, яке мало б бути внизу. Я спускалася і намагалася розгледіти через зарослі лісу, якісь ознаки життя, стежку, можливо дахи будинків. Нарешті я побачила довгоочікувані дахи, та зрозуміла де приблизно я спустилася і що мені робити далі. Цей досвід був неоціненний! В житті ми часто намагаємося відчайдушно знайти вихід, прийти до чогось, щоб відчути себе в безпеці.
Чому ж мені згадалася ця історія?
Так от «життя прожити не поле перейти». Ми проживаємо життя в пошуках нашого щасливого майбутнього, де пошуки часто проходять, як в заблукалого підлітка у лісі. Ми створюємо сім’ю в надії, що тут нарешті відчуємо це щастя, й разом будемо рухатися до ще більшої радості. Так зазвичай і відбувається в перші роки нашого життя. Ми народжуємо діток, плануємо щасливе майбутнє, їздимо у відпустку раз, або ж два рази на рік. Здавалося б наше життя чудове.
Тоді чому в стосунках, з’являється зрада?
Чому люди зраджують?
Чому роблять боляче своїм коханим?
В кожного свої причини, й однозначну відповідь важко знайти. Та всі багато кількісні причини можна звести до чотирьох основних:
ФІЗІОЛОГІЧНІ ПРИЧИНИ
Сюди відносять особливо сексуальний запах чоловіка або жінки, який зустрічається на шляху в подружжя. Це питання активно обговорюється, хоча цей феномен відомий вже достатньо давно. Тут психологічна допомога не можлива, адже ми не можемо допомогти змінити запах.
Ще однією фізичною причиною вважається хронічне незадоволення в сексі. Тут також можуть бути різні причини:
Відсутність піклування про задоволення жінки з боку чоловіка (по принципу «зробив діло заснув сміло»);
Різні потреби в сексі (якщо подружжя, або один з від природи, хронічної втоми, стресу чи інших причин занадто рідко відчувають сексуальний потяг один до одного);
Деякі інші фізіологічні причини.
Цю сторону відносин, можливо, можна було б обговорювати з сексологами.
ХРОНІЧНЕ НЕЗАДОВОЛЕННЯ БАЗОВИХ ПОТРЕБ.
Сюди ми можемо віднести саме ті потреби, які важливі в стосунках чоловіка й жінки, а саме:
Потреба в близькому спілкуванні(пошук «спорідненій душі». Можливість відкривати свою душу й відчувати відповідну щирість від партнера. Якщо цього не відбувається, людина відчуває себе одинокою й думає, що її не люблять.
Потреба в ніжності. Для більшості подружжя ніжність це безпека, захищеність й комфорт. Деякий сигнал що «ти важливий/важлива для мене, я оберігаю тебе, я піклуюся про тебе». Якщо чоловікові або жінці не вистачає ніжності, в них може з’явитися відчуття що їх використовують, для того, щоб задовольнити свої фізичні потреби, а вони відчайдушно бажають відчути «справжню любов».
Потреба в повазі. Проявляється на визнанні чиїх-небудь заслуг, або високих позитивних якостей. Коли є повага є і взаєморозуміння. Якщо хтось з подружжя відчуває що його не поважають, він відчуває себе не потрібним, знеціненим.
Потреба відчувати себе привабливим (вою) й чарівним (ною). Мало знати що жінка або чоловік такі, кожному хочеться бачити підкріплення в вигляді реакції оточення, а особливо від коханих людей. Відсутність підтвердження, погано впливає на емоційний стан і переходить в надмірну дратівливість й депресію. Людина втрачає впевненість в собі. Підіймаються комплекси, зажими, страхи. У зв’язку з такими почуттями, якщо в стосунках неможливо задовольнити потребу, з’являється підґрунтя, адже якщо хтось з подружжя відчує себе привабливим (вою), жаданим (ною), чарівним (ною) від когось іншого, а не своєї дружини/чоловіка то той інший може зайняти особливе місце в родині.
Потреба мати власне житло. Як чоловіки, так і жінки бажають відчувати себе хазяїном (хазяйкою) свого дому. Якщо дім де ви живете не є комфортним для вас ви починаєте шукати для себе інше, більш комфортне місце. Чоловік, який не може дати відчуття безпеки й ґрунтовність буття, перестає сприйматися як опора й захист. А жінка перестає сприйматися як «Берегиня вогнища» тобто як джерело спокою, для захисту від зовнішніх потрясінь. До сьогодні ці якості, вважаються привабливими для створення сім’ї.
Потреба мати дітей. Частіше присвоюють жінкам, але й чоловікам вона не чужа. Буває що ця потреба настільки сильна, що людина втрачає можливість чути, бачити та розуміти неможливості задовільнення її, будь то фізіологічні, фінансові чи будь-які інші причини. Він звинувачує свого партнера й з часом знаходить іншу людину для задоволення своїх потреб.
Потреба бути фінансово захищеним (ною) (зараз, частіше проявляється в жінок). Хоча на сьогодні все більше жінок можуть самостійно забезпечувати своє життя та фінансові потреби, та все ж багатотисячолітня установка у формі «чоловік здобувач» не може зникнути за 2-3 покоління. Якщо є хтось хто може задовольнити як найкраще потребу жінки, він стає й більш улюбиним. Це відносять до інстинкту виживання. А чоловік що не всилах забезпечити навіть необхідний мінімум, ризикує посіяти в душі навіть в очах закоханої жінки поблажливу жалість. Так само, зараз багато чоловіків, обирають для стосунків жінок, що здатні забезпечити їх свободу в пошуці творчих пошуків, або ж можливості уникати зайвої напруги заробляння грошей. В замін на присутність коханого чоловіка, жінка готова забезпечувати дах над головою, їжу одяг й піклування.
РОЗБАЛАНСОВАНІ СТОСУНКИ ПОДРУЖЖЯ.
Різниця в емоційній залежності від партнера. Коли один з партнерів прагне більшої близькості ніж інший. В таких випадках говорять «один любить, а інший дозволяє себе любити», або «один більше любить, ніж інший»
Постійні конфлікти в сім’ї. Подружжя не вирішує розбіжності що з'являються, а постійно воюють один з одним. Причина - невміння «емпатично» слухати, розуміти й виражати свої істинні почуття й думки, щоб зрозуміти істинну причину конфлікту.
Порушення психологічних кордонів. Ейфорія «МИ» часто розсіюється через короткий проміжок спільного життя, й якщо в одного з партнерів залишається бажання керувати потребами чи настроєм іншого, щось дозволяти або не дозволяти, вважати що все має бут спільними (речі, гроші, справи, відпочинок і т.д.) й ображається якщо з’являється щось своє, а інший партнер проявляє супротив такій «колонізації». Часто він може створити для себе таємний світ, в якому ці кордони поважаються іншим й приймаються як саморозуміючіся, через знання про сімейний статус.
Негативний рефлекс на партнера. Побут здатний погасити найпристрасніші і найніжніші почуття, особливо якщо подружжя пов’язують тільки взаємні турботи й тяготи. Звичайно що вони об’єднують, але вони можуть викликати стійкий негативний рефлекс на дружину/чоловіка. В таких випадках один тільки вид партнера викликає неприємне відчуття «побутової тяганини», й ми вже бачимо свого коханого/кохану через деякий негативний фільтр. В таких випадках в будь-який момент в житті може з’явитися людина, що ніяк не пов’язана з нескінченними турботами, а навпаки приносить багато радості й періодичну «розвантаження». Так можна забути про свій довг й обов’язки перед законною дружиною/чоловіком.
ПСИХОЛОГІЧНІ СПОТВОРЕННЯ В ХАРАКТЕРІ.
В їх основі є тривожність і невпевненість в собі. Та зазвичай вони проявляються в інших формах, наприклад
Нав’язливе бажання кохати й бути коханим;
Синдром мисливця, бачу ціль не бачу перешкод
Страх близьких стосунків, втеча в одинокість, або стосунки без продовження, як тільки з’являються почуття швидка втеча.
Так ви можете зрозуміти і можливо знайти відповідь на одне зі своїх «Чому». Та на жаль навряд, це зменшить біль того, кого зрадили. Або ж розв'язувати проблему й допоможе зберегти сім’ю після зради. Для цього потрібно пройти багато шляхів, через гори й через ліс. Але розуміння того які можуть бути причини, здатні привнести трохи поля на життєвому шляху, а можливо для когось й зможе попередити від помилок.
Якщо у вас з’явилися питання, надсилайте їх мені в приватні повідомлення на сторінку інстаграмhttps://instagram.com/anelia_psychologist?utm_medium=copy_link , або залиште питання на сайті в кінці статті. Я буду формувати відповіді через пости на своїй сторінці або на сайті.
Comments